Стрес і молитва
Без молитви
я вже давно став би божевільним.
Махатма Ганді
Усесвітньо відомий лікар, лауреат Нобелівської премії, доктор А.
Корель казав: «Молитва – найсильніша форма енергії, випромінювана
людиною. Вона є такою ж реальною силою, як земне тяжіння. Як лікар, я
спостерігав пацієнтів, яким не допомагало жодне терапевтичне лікування.
Їм вдавалося вилікуватися від хвороб і меланхолії тільки завдяки
заспокійливій дії молитви…
Коли ми молимося, ми зв’язуємо себе невичерпною життєвою силою, яка
змушує рухатися весь Всесвіт. Ми молимося, щоб хоча б частина цієї сили
перейшла до нас. Звертаючись до Бога у щирій молитві, ми вдосконалюємо
та зцілюємо свої душу й тіло. Неможливо, щоб хоча б один момент молитви
не приніс позитивного результату будь-якому чоловіку чи жінці».
Попри те, що поняття «стрес» було введено лише у 20 столітті, як
явище стрес, звичайно ж, існував завжди, и протягом віків практично
єдиною утіхою народу, його універсальним «антистресовим» засобом була
саме молитва. Існує величезна кількість молитов, у рамках цієї статті
варто навести одну з них – молитву останніх оптинських старців. Ця
молитва проста й зрозуміла, нею мешканці Оптиної пустині – монастиря під
Козельском (Калузька область), зазвичай починають свій день:
«Господи, дай мені із душевним спокоєм зустріти все, що принесе мені
наступний день. Дай мені цілковито віддатися волі Твоїй святій. На всяку
годину цього дня у всьому настав мене і підтримай мене. Які б я не
отримав відомості протягом дня, навчи мене прийняти їх зі спокійною
душею та твердим переконанням, що на все свята воля Твоя.
У всіх словах і справах моїх керуй моїми думками та почуттями. В усіх
непередбачених випадках не дай мені забути, що все послане Тобою. Навчи
мене прямо та розумно діяти з кожним членом сім’ї моєї, нікого не
соромлячи та не засмучувати. Господи, дай мені силу перенести втому
наступного дня й усі події протягом дня. Керуй моєю волею та навчи
каятися, молитися й вірити, сподіватися, терпіти, прощати, дякувати й
любити всіх. Амінь».
Чимало відомих людей гоїли душевні рани саме цим способом. Вірили в
Бога Ньютон, Галілей, Паскаль, Пастер, Толстой, Достоєвський,
Шевченко, Франко, Федькович тощо.
|
