Стрес і музика – лікування музикою, музикотерапія
Є два сховища
від життєвих негараздів: це музика та коти. Альберт Швейцер.
Нам невідомо, коли людина вигадала першу мелодію, але відомо, що то було за
давніх-давен. Біблія оповідає нам про те, як Давид за допомогою гри на лірі
зміг позбавити меланхолії Саула. Музикотерапія (лікування музикою) має
тисячолітню історію – ще в 6 ст. до н. е. Піфагор застосовував музику для
лікування деяких захворювань, а Авіценна у «Каноні лікарської науки»
пропонував людям, які страждають на меланхолію, слухати музику та спів
пташок. Жорж Санд вважала, що музика допомагає їй під час меланхолії більше,
ніж доктор.
Коли у 14-16 століттях психічна епідемія, симптоми якої більш відомі як
«танець святого Вітта», як хвиля, накотилася на Голландію, Бельгію та інші
країни, її змогли зупинити тільки музиканти, які грали повільну,
заспокійливу музику.
1954 року французький музикант та інженер-акустик М. Жос почав дослідження,
спрямовані на позбавлення стресових і депресивних розладів за допомогою
музичних творів. Музика дуже ретельно добиралася відповідно до психотипу
людини, її віку й інших параметрів. Результати лікування музикою були більш
ніж вдалі, й незабаром у Франції було відкрито дві лікарні музикотерапії, в
яких музикою лікували й серйозніші розлади особистості – психози, зокрема
шизофренію.
За методикою Жоса, відбувався один-два сеанси музикотерапії на тиждень, які
складалися із трьох різних музичних творів. Перший твір зазвичай співзвучний
смутному настрою людини, інший – навпаки, протилежний за настроєм і ніби
нейтралізує його, і нарешті третій, останній твір має найбільшу силу
емоційного впливу та дозволяє створити потрібний настрій. От приклад
музичної програми для стресових і депресивних станів, яка дає гарні
результати для людей віком 20–30 років:
1. Фрагмент концерту №2 С. Рахманінова (1 частина)
2. Арія із сюїти №3 Й. Баха
3. Дуже короткий фрагмент першої частини концерту №1 П. Чайковського.
Коли нам буває незатишно, ми часто прагнемо самотності, й тоді музика
допомагає пережити цей стан. Адже музика завжди пишеться у повній самоті.
Самотність випала на долю багатьох великих композиторів – Мусоргського,
Чайковського, Брукнера, Брамса, Равеля.
Музика може допомогти виплеснути сильні руйнівні емоції, наприклад, агресію.
Для цього добре підходить музика Стравінського із балету «Весна священна».
На прем’єрі цього твору, яка відбулася 1913 року в Парижі, музика настільки
розбурхала слухачів, що вони почали голосно переговорюватися, утворюючи
групи прихильників та противників, і справа майже дійшла до бійки. Такий
само ефект властивий войовничій увертюрі Римського-Корсакова «Псковітянка»,
експресивна музика Бартока (сюїти та балети «Дерев’яний принц» і «Чудесний
мандарин»).
|
